Бензопила — дуже поширений інструмент в садівництві, лісовій промисловості, фермерстві і т.д. По суті, бензопила — це ручна пила з шиною, ланцюгом і двигуном внутрішнього згоряння, який приводить в дію весь механізм. Сьогодні, мабуть, кожен знає, як виглядає і для чого використовується цей помічник. А як виглядала перша у світі бензопила, хто винайшов першу ланцюгову пилу і як цей інструмент еволюціонував — далеко не всі. Тому пропонуємо невеличкий екскурс в історію ланцюгових пил.
Сьогодні дуже багато виробничих компаній претендують на лідерство у створенні бензопили. В доказ цьому демонструються перші моделі ланцюгових пил, які були виготовлені ще у 1920-х роках. Однак якщо копнути глибше, то виявляється, що прамати сучасної бензопили винайшов німецький фізіолог і дантист-протезист Бернард Хайн.
Сталося це ще в далекому 1830 року. Винахід Хайна — це хірургічний інструмент, який використовувався для розрізання кістки. Принцип роботи цього інструменту полягав в наступному: скріплені між собою ланки з різальними зубцями (розташовані під кутом) утворювали ланцюг, який, своєю чергою, рухався за допомогою ручки-зірочки, що крутила ланцюг по всій шині. Проте застосувати цей винахід змогли лише аж через сто років. На початку XX століття були створені ланцюгові пилорами, які виконували рух вручну. Такі машини були досить громіздкими і незграбними. Всі ланцюгові пили того періоду були незграбними й вельми габаритними, вимагали залучення як мінімум двох операторів для управління машиною.
У 1926 році інженер-механік з Німеччини Андреас Штіль розробив і запатентував першу у світі ручну ланцюгову пилу з електричним мотором. Через рік, в 1927, ще один німець Еміль Лерп представив свою розробку — ланцюгову пилу Dolmar А — першу у світі пилу з бензиновим двигуном. Своєю чергою, Андреас Штіль продовжував свої розробки і вже в 1929 році створив ланцюгову пилу з бензодвигуном власного виробництва.
Бензиновий двигун внутрішнього згоряння забезпечив автономність і мобільність інструменту, однак, розмір його все одно був досить великим. Вага таких машин становила приблизно 50 кг, а то й більше.
Уже в 1935 році стартувало виробництво ланцюгових пил Dolmar з електричним двигуном, які могли бути керовані однією людиною. Бензиновий аналог такого інструменту з'явився тільки 17 років по тому — в 1952 році — і це була пила Dolmar CP. В 1957 році ця ж пила отримала революційне технічне рішення, яке, до речі, використовується і до сьогодні. Це був мембранний карбюратор, котрий дозволив експлуатувати пилу як в горизонтальному положенні, так і в вертикальному.
В 1958 році брати Ханс і Хайнц Еммерік (засновники компанії Solo) встановили на ланцюгову пилу двигун від мотообприскувача власного виробництва і це дозволило суттєво зменшити її вагу. З того часу брати Еммерік славилися своїми розробками компактних і легких бензинових двигунів.
1959 рік став досить знаменним в історії бензопил, тому що компанія Андреаса Штіля (Stihl) розробила бензопилу без редуктора. В цьому ж році на ринку з'являється його сильний конкурент — компанія Husqvarna — найстаріший європейський виробник. Уже в 1962 році Husqvarna починає розробку суперлегкої бензопили Husqvarna 70, вага якої склала всього лише 5,5 кг. А в 1969 році шведська корпорація представила ще одну інноваційну розробку — пилу Husqvarna 180. Ця модель відрізнялася тим, що була побудована за принципом двох мас і була оснащена інтегрованою системою вібрації.
Своєю чергою, 1960-ті роки стали переломним моментом — пальму першості у виробництві бензопил перейняли компанії Stihl і Husqvarna, змінивши Solo і Dolmar. Варто відзначити, що і на сьогодні Stihl і Husqvarna є основними виробниками ланцюгових пил і визначають всі сучасні тенденції для бензопил. Конкурентна боротьба цих двох гігантів сприяла активному розвитку технологій, розробки інноваційних рішень і бурхливому вдосконаленню напрямку бензинових ланцюгових пив, як, втім й іншої садової техніки.
Сучасна бензопила виглядає саме так:
